... “Ті ж не танцюють і не п’ють
Чому ж вони туди ідуть?
Що роблять там? Просто сидять,
А як танцюють, ті стоять?”
“Горілки так, вони не п’ють
І не танцюють та ідуть,
Щоби родину привітати
І добрим чимсь посмакувати.
А ми на них і не зважаєм,,
(Що робить вдома в себе знаєм).
Хай як там хочуть, їхні справи,
Знайшов для нас ти ідеали...”
І сумно стало на душі,
Це ті, що мали б буть святі,
Це ті, що мали б бути сіллю,
А не в очах безбожних цвіллю.
Це ті, що мали би любити,
Життям про Господа вістити,
А не сидіти в зборі грішних,
Поміж принад земних, розкішних.
За зло ті мали б докоряти,
З терпінням грішників спасати,
До Господа за них молитись,
А не разом на гріх дивитись.
Не маємо родин цуратись,
Та Бога більш любить, страхатись.
Від Нього нам потрібна мудрість,
Живая віра і розсудність.
На території чужій є правила
І скажуть: “Стій, -
Не легко там щось поміняти, -
По нашому тут мусиш грати”.
І сіль стає вже не солона,
В очах з’являється заслона.
Не так співаються пісні,
Не стає радості в Христі.
Світ не прийме і Бога зрікся,
Відступником ти враз нарікся.
О, не живім, брати, двояко,
Хоч може й обговорять всяко.
За те ми ближнім сіллю будем,
Як їх в молитвах не забудем.
Якщо ділами допоможем,
А йти де гріх, скажіть: “Не можем”.
...Звертаю очі догори,
О, Господи, на цій землі
Дай сили Церкві бути сіллю,
А не безкорисною гниллю!
Комментарий автора: Вірш написаний під враженнями від випадково почутої розмови в автобусі. Двоє знайомих між собою, але з різних місцевостей говорили про весілля, яке наближалося. Один з них сказав, що в однієї з сторін чимало “віруючої” родини, але вони на такі весілля не ходять. “Як не ходять? “Штунди” з нашого села ще й як люблять по наших весіллях ходити!” - здивовано і зневажливо сказала друга людина...
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Три сестры - Людмила Солма
*) Примечание в дополнение:
В Первом послании к Коринфянам апостола Павла есть и такие строки:
«А теперь пребывают сии три: вера, надежда, любовь;
но любовь (доброта, милосердие, сострадание) из них больше.»(1Кор.13:13)
Поэзия : ОРЕГОН - Ионий Гедеревич Люблю природу, особенно дикую. Люблю украинские степи, русские леса, сибирскую тайгу. Больше всего мне понравилась природа штата Орегон. Здесь мягкий климат, чему способствует близость Тихого океана и гряды гор с запада и востока, защищающих от холодных ветров. Мягкий климат и частые дожди создают условия произрастанию всевозможной растительности, и даже той, которая завезена из других континентов. Разнообразие привлекает взор. Здесь можно увидеть и равнины, и горы, покрытые лесом, реки, горные озёра, водопады и всякую дичь. Люблю я землю Орегона, но есть ещё несравненно прекрасней место.
Это Новая Земля и Новое Небо.
« И увидел я новое небо и новую землю, ибо прежнее небо и прежняя земля миновали, и моря уже нет». (Откр.21:1)
